Острів біорізноманіття в Українських Карпатах. Тут проживає щонайменьше 93 рідкісні види тварин. Більш ніж половина льодовикових озер України знаходиться на Свідовецькому гірському масиві.

Ця унікальна місцевість під загрозою. Існує проект будівництва мега курорту, який спотрворить, чи навіть знищить природу і краєвиди Свидовецького хребта. Вирубка лісів, забруднення і надмірне використання вод, втрата біорізноманіття. Вплив на довкілля також матиме руйнівні наслідки для місцевого населення через підвищений ризик повеней і руйнування джерел доходу.

Дивовижна перлина закарпаття

ПЛАН БУДІВНИЦТВА ГІГАНТСЬКОГО КУРОРТУ ЗАГРОЖУЄ ДОВКІЛЛЮ

0
відпочивальників
0 км
лижних трас
0
котеджів
0
ресторанів
0
підйомника
0
готелів

Компанія-власник курорту «Буковель» планує побудову гірськолижних курортів і на сусідніх із Свидовцем хребтах. Наприкінці 2022 року Поляницька сільрада ухвалила рішення про розробку документів для побудови курорту «Бистриця». Згідно з наявними картами, цей курорт має розташовуватися між хребтом Братківський та селом Бистриця (Івано-Франківська область). За планом, курорт «Бистриця» займатиме 1200 гектарів та розрахований на 20 000 відпочивальників одночасно.

Наприкінці 2022 року Усть-Чорнянська сільрада також погодилася з пропозицією власників курорту «Буковель» і почала розробку документів на інший курорт під назвою «Турбат». Його площа – 200 гектарів, сам курорт прийматиме до 5000 відпочивальників одночасно.

Незважаючи на повномасштабну війну, пов’язана з олігархом Коломойським компанія планує будувати не лише курорт «Свидовець», а й два інших курорти – «Бистриця» та «Турбат». Як свідчать карти, усі три курорти будуть з’єднані не лише один з одним, але й з чинним курортом «Буковель». Як наслідок, виникне курорт-монстр, площею як мінімум 2800 гектарів, розрахований одночасно на понад 65 000 відпочивальників (разом з курортом «Буковель»)! Для порівняння, це дві третини Ужгорода за площею та половина – за населенням.

У лютому 2023 року місцева влада лише розробляє земельну документацію на курорти «Бистриця» та «Турбат». Паралельно з цим, ми вивчаємо ситуацію та готуємося протидіяти новим апетитам олігархів.

Апетити ростуть: у 2022 стало відомо про плани інвестора побудувати ще 2 курорти

Свидовець 2023: боротьба за дику природу в умовах війни (pdf)

Ініціативна група «Free Svydovets», 2023 рік

Скачати резюме (pdf)

Скачати резюме англійською (pdf)

Медіа про Свидовець

Ризик фінансових злочинів від побудови гірськолижного курорту “Свидовець” – високий” − Global Investigations Review (Завантажити англійською)

Збережемо Карпати –
Ні зимовим олімпійським іграм в Україні!

Дерева не вміють кричати

Дерева не вміють кричати

Як несталість та беззаконня знищують ліси Українських Карпат

Звіт ініціативної групи “Free Svydovets” разом з швейцарською НУО Bruno Manser Fonds та Європейським кооперативом Лонго Май (Longo Maï). 2021 рік.

скачати резюме (pdf)

Територія гірського масиву Свидовець має вкрай важливе значення для збереження ландшафтного та біотичного різноманіття Карпат. Тут хочуть побудувати гірськолижний курорт з десятками готелів, банками, торговими центрами. Будівництво та функціонування такого комплексу можуть мати катастрофічні наслідки для довкілля.

Open Book

Справа Свидовця

Підготовлено Фондом Бруно Мансера (Швейцарія),
спільно з європейським кооперативом “Лонго Май”
та ініціативою “Free Svydovets” (Україна).

Останні подіі

Comments Box SVG iconsUsed for the like, share, comment, and reaction icons
3 дні тому
Free Svydovets

«Будівництво мегакурортів – це величезне навантаження на транспортну інфраструктуру Закарпаття. Регіон до цього не готовий!»

Уже понад рік відомо, що пов’язана з Коломойським компанія планує будувати не лише курорт «Свидовець», а ще й курорти «Бистриця» та «Турбат». Ми порахували, що разом виникне курорт, площею 2800 га на приблизно 47 000 відпочивальників (без туристів «Буковелю»)!

Спілкуючись із жителями регіону, ми дізналися про загострення ще однієї проблеми, що можливо в разі зведення курортів і що неабияк хвилює людей. І це проблема трафіку:

«На сьогоднішній день Закарпаття, Буковель, Яремче мають одні з максимальних літніх навантажень. Традиційно. Їдучи влітку зі сторони Івано-Франківська в неділю я стою в заторах по дорозі Яремче, Татарів, Микуличин приблизно 40 хвилин. І те саме у вівторок.

У пʼятницю й суботу – ще гірше. Автомобільні дороги тут всі двополосні, немає триполосних. За великого навантаження трафіку тут неможливо не обганяти. І якщо стається якась ДТП, усе просто зупиняється.

Розширити, напевно, можна. Можна й у горах розширювати, тунелі ставити, але це гроші набагато більші, ніж побудова готелю й побудова витягу. Або якщо говорити про залізницю… Зараз ніби відновили технічне сполучення з Румунією. Але це одна нещасна колія, яка будувалася ще за Австро-Угорщини. Вона не електрифікована й можливостей зробити там паралельну другу колію… ну, можливо, вони є, але знову ж таки це великі кошти.

Так, у регіон збільшили кількість поїздів. Це відбулося, напевно, рік тому. Але все одно це все не розраховано на таку кількість людей. Уже зараз на Буковелі й Драгобраті в сезон – 35-45 тисяч людей. І уявіть, що додасться ще під 50 000 тисяч відпочивальників. Чи думають про це «інвестори»? Думаю, ні. А нам тут жити», − розповів місцевий підприємець (на прохання викладаємо його думки анонімно).

Якщо ви місцеві, поділіться з нами вашою думкою щодо трафіку в регіоні 🙏

Фото Darkngs, CC BY-SA 4.0
... Дивитися більшеЗгорнути

«Будівництво мегакурортів – це величезне навантаження на транспортну інфраструктуру Закарпаття. Регіон до цього не готовий!» Уже понад рік відомо, що пов’язана з Коломойським компанія планує будувати не лише курорт «Свидовець», а ще й курорти «Бистриця» та «Турбат». Ми порахували, що разом виникне курорт, площею 2800 га на приблизно 47 000 відпочивальників (без туристів «Буковелю»)! Спілкуючись із жителями регіону, ми дізналися про загострення ще однієї проблеми, що можливо в разі зведення курортів і що неабияк хвилює людей. І це проблема трафіку: «На сьогоднішній день Закарпаття, Буковель, Яремче мають одні з максимальних літніх навантажень. Традиційно. Їдучи влітку зі сторони Івано-Франківська в неділю я стою в заторах по дорозі Яремче, Татарів, Микуличин приблизно 40 хвилин. І те саме у вівторок. У пʼятницю й суботу – ще гірше. Автомобільні дороги тут всі двополосні, немає триполосних. За великого навантаження трафіку тут неможливо не обганяти. І якщо стається якась ДТП, усе просто зупиняється. Розширити, напевно, можна. Можна й у горах розширювати, тунелі ставити, але це гроші набагато більші, ніж побудова готелю й побудова витягу. Або якщо говорити про залізницю… Зараз ніби відновили технічне сполучення з Румунією. Але це одна нещасна колія, яка будувалася ще за Австро-Угорщини. Вона не електрифікована й можливостей зробити там паралельну другу колію… ну, можливо, вони є, але знову ж таки це великі кошти. Так, у регіон збільшили кількість поїздів. Це відбулося, напевно, рік тому. Але все одно це все не розраховано на таку кількість людей. Уже зараз на Буковелі й Драгобраті в сезон – 35-45 тисяч людей. І уявіть, що додасться ще під 50 000 тисяч відпочивальників. Чи думають про це «інвестори»? Думаю, ні. А нам тут жити», − розповів місцевий підприємець (на прохання викладаємо його думки анонімно). Якщо ви місцеві, поділіться з нами вашою думкою щодо трафіку в регіоні 🙏 Фото Darkngs, CC BY-SA 4.0

Коментувати на Facebook

Потрібно реально прораховувати економічні та екологічні наслідки при надмірній експлуатації природи.Що і стільки може витримати природа? Збагачення відбудеться кількох осіб,які за ціною не постоять через свою жадібність.А от місцеве населення,природа,рослинний тваринний світ буде втрачено.На жаль,гроші вирішують,а не здоровий глузд.

По сервісу , який є на залізничному вокзалі в Ясіня , можу точно сказати- там туристів не чекають ) Камера схову? Якщо ти живеш не в Ясіня і приїхав відразу з речами, але ще є час до потягу і хочешь "підняти економіку " в якійсь кав'ярні в Ясіня?)) Ага ). Щас.) Кавовий автомат? Ага)) Хоч якийсь, людоньки) Навіть не питала за "блага цивілізації") . Є підозра , що відповідь буде - "умови на вулиці"). І саме дивовижне - повна відсутність інформації для туристів. От ті хто вперше приїжджають в Ясіня точно знають про той же туристичний інфоцентр в Ясіня?) Скільки ми читаємо , що туристи заблукали і рятувальники виходили на допомогу. Зійшовши з потягу в туристичній громаді можна відразу побачити попередження про заходи своєї безпеки і всі корисні посилання і телефони?) Ага, щас)). І це все не такі великі гроші. Але це показник як готові до туристів. Як зацікавлені в тому ж розвитку туризму в громаді.

Це проект для корупції,та корурціонерів.

Ні забудові Свидовця. Залиште хоч щось для нащадків.

Чи продовжується це, незважаючи на те, що Коломойський запліснявів у в'язниці??? Free Svydovets

Найголовніше зараз це курорти, а все інше херня... Зараз люди гинуть. природа гине ії знищують такі довго..би, як...

Загадили і вирубали все в буковелі,до Прута інколи підійти не можливо,вода,як молоко і воняє каналізацією кошмарно,то ще треба загадити і все інше,бо ніяк ненажерутьчя скоти.

View more comments

1 тиждень тому
Free Svydovets

Еколог, старший науковий співробітник Національного ботанічного саду ім. Гришка, а з 2022 року — доброволець. Хто я в першу чергу — вже не знаю. Коли стало відомо про плани забудувати Свидовець, я не міг стояти осторонь і долучився до Free Svydovets.

Після того багато разів був на Свидовці. Разом з колегами досліджував там ґрунти. Зазвичай у природоохоронній роботі акцент робиться на рослинах, рідше на тваринах (бо їх важче побачити, зафіксувати). Про що дуже рідко говорять, то це про ґрунти. Звісно, у нас немає ґрунтів у Червоній книзі і наявність якогось конкретного типу ґрунту не є підставою для створення об’єкту ПЗФ. Водночас ґрунт є ключовим елементом наземної екосистеми. Якщо зруйнувати ґрунт — решта компонентів екосистеми зазнає докорінних змін.

Високогірні ґрунти в Українських Карпатах дуже цінні. Вони формуються значно повільніше, ніж на рівнині. Якщо ці ґрунти будуть пошкоджені або сильно порушені, то наслідки для вразливих екосистем високогірʼя будуть вкрай негативними.

Мова не лише про якісь рослинки чи про тваринок, які можуть бути цікаві науковцям. Масштабні зміни екосистем високогір’я матимуть вплив і на місцеве населення. Це все складні процеси. Якщо грубо, порушення високогірних лук, приполонинних лісів призведуть до порушень мікрокліматичних умов території. А це надто небажано в регіоні, який вже страждає від дефіциту води (в окремих селах пересихають криниці).

Якщо допустити можливість будівництва мегакурортів на незначних висотах, як-от проектовані «Свидовець», «Бистриця», «Турбат» — на їх функціонування потрібно дуже багато води. Для роботи снігових гармат потрібна вода, яка береться з поверхневих чи підземних вод. Це небажаний процес, який має очевидні наслідки — зменшення кількості доступної для населення води, а також низку неочевидних віддалених.

Використання снігових гармат негативно впливає і на самі екосистеми, де вони застосовуються, призводить до зміни властивостей ґрунтів. Дощ чи сніг − це практично дистильована вода. Це атмосферні опади, які містять небагато розчинених солей. Сніг з поверхневої чи підземної води містить значно більше розчинених солей і дуже відрізняється за хімічним складом від природного снігу, а коли розтане — істотно впливає на властивості ґрунту.

Крім того, на курортах часто на поверхню снігу вносять солі, щоб по такому снігу можна було довше кататись. Ці солі теж кудись потрапляють, наприклад, у поверхневі води. Солі вимиваються в струмок, з того струмка потрапляють у річку, погіршують якість води. Звісно, все залежить від масштабів, але масштаби пропонованих курортів є колосальними і не можуть не лякати!

І ще важливий момент: у нас не регламентовано використання всіляких добавок до штучного снігу. Для того, щоб сніг кристалізувався при вищих температурах, туди вносяться певні хімічні сполуки. Ми знаємо, що в одних країнах це частково дозволено. В інших — заборонено. А в Україні це не регламентовано. Наші можуть вносити, що хочуть і в будь-яких кількостях…

У 2022 році я перестав активно займатися Свидовцем та й взагалі сильно змінив життя — пішов добровольцем у військо. Довелось добряче «помандрувати» Україною — Харківщина, Сумщина, Донбас. Був у Лимані та Бахмуті, бачив Серебрянський ліс. Війна триває і ще триватиме. Усі зусилля тилу мають бути консолідовані й мають іти на фронт. У моїй «бульбашці» так і є — і я, і мої друзі вкладаємо максимум часу і зусиль у перемогу. Тому мені дико, що в момент, коли держава в небезпеці, коли гинуть десятки тисяч людей, хтось отак нахабно намагається просувати тіньові схеми… Це суперечить інтересам національної безпеки. А люди, які під шумок війни займаються такою діяльністю, в моїх очах нічим не кращі звичайних мародерів із Мордору.

Я б хотів бачити Свидовець незабудованим і диким. Велика кількість людей, які працювали у сфері охорони природи, пішли добровольцями на фронт. Зараз вони не можуть брати участь у захисті природи з обʼєктивних причин. І особливо цинічні покидьки під шумок війни використовують цю ситуацію, щоб максимально швидко збагатитись.

Ми бачимо, як це відбувається в Карпатах, на прикладі Свидовця, на прикладі Боржави та інших «ласих шматочків». Це в принципі погано, а в контексті війни виглядає ще гірше. Мені хотілося б вірити, що ворог тільки там, на болотах Мордора, а тут у нас все добре, чесно і справедливо. Але складається враження, що ворог не тільки там...

Тимур Бедернічек, еколог, учасник бойових дій
... Дивитися більшеЗгорнути

Еколог, старший науковий співробітник Національного ботанічного саду ім. Гришка, а з 2022 року — доброволець. Хто я в першу чергу — вже не знаю. Коли стало відомо про плани забудувати Свидовець, я не міг стояти осторонь і долучився до Free Svydovets. Після того багато разів був на Свидовці. Разом з колегами досліджував там ґрунти. Зазвичай у природоохоронній роботі акцент робиться на рослинах, рідше на тваринах (бо їх важче побачити, зафіксувати). Про що дуже рідко говорять, то це про ґрунти. Звісно, у нас немає ґрунтів у Червоній книзі і наявність якогось конкретного типу ґрунту не є підставою для створення об’єкту ПЗФ. Водночас ґрунт є ключовим елементом наземної екосистеми. Якщо зруйнувати ґрунт — решта компонентів екосистеми зазнає докорінних змін. Високогірні ґрунти в Українських Карпатах дуже цінні. Вони формуються значно повільніше, ніж на рівнині. Якщо ці ґрунти будуть пошкоджені або сильно порушені, то наслідки для вразливих екосистем високогірʼя будуть вкрай негативними. Мова не лише про якісь рослинки чи про тваринок, які можуть бути цікаві науковцям. Масштабні зміни екосистем високогір’я матимуть вплив і на місцеве населення. Це все складні процеси. Якщо грубо, порушення високогірних лук, приполонинних лісів призведуть до порушень мікрокліматичних умов території. А це надто небажано в регіоні, який вже страждає від дефіциту води (в окремих селах пересихають криниці). Якщо допустити можливість будівництва мегакурортів на незначних висотах, як-от проектовані «Свидовець», «Бистриця», «Турбат» — на їх функціонування потрібно дуже багато води. Для роботи снігових гармат потрібна вода, яка береться з поверхневих чи підземних вод. Це небажаний процес, який має очевидні наслідки — зменшення кількості доступної для населення води, а також низку неочевидних віддалених. Використання снігових гармат негативно впливає і на самі екосистеми, де вони застосовуються, призводить до зміни властивостей ґрунтів. Дощ чи сніг − це практично дистильована вода. Це атмосферні опади, які містять небагато розчинених солей. Сніг з поверхневої чи підземної води містить значно більше розчинених солей і дуже відрізняється за хімічним складом від природного снігу, а коли розтане — істотно впливає на властивості ґрунту. Крім того, на курортах часто на поверхню снігу вносять солі, щоб по такому снігу можна було довше кататись. Ці солі теж кудись потрапляють, наприклад, у поверхневі води. Солі вимиваються в струмок, з того струмка потрапляють у річку, погіршують якість води. Звісно, все залежить від масштабів, але масштаби пропонованих курортів є колосальними і не можуть не лякати! І ще важливий момент: у нас не регламентовано використання всіляких добавок до штучного снігу. Для того, щоб сніг кристалізувався при вищих температурах, туди вносяться певні хімічні сполуки. Ми знаємо, що в одних країнах це частково дозволено. В інших — заборонено. А в Україні це не регламентовано. Наші можуть вносити, що хочуть і в будь-яких кількостях… У 2022 році я перестав активно займатися Свидовцем та й взагалі сильно змінив життя — пішов добровольцем у військо. Довелось добряче «помандрувати» Україною — Харківщина, Сумщина, Донбас. Був у Лимані та Бахмуті, бачив Серебрянський ліс. Війна триває і ще триватиме. Усі зусилля тилу мають бути консолідовані й мають іти на фронт. У моїй «бульбашці» так і є — і я, і мої друзі вкладаємо максимум часу і зусиль у перемогу. Тому мені дико, що в момент, коли держава в небезпеці, коли гинуть десятки тисяч людей, хтось отак нахабно намагається просувати тіньові схеми… Це суперечить інтересам національної безпеки. А люди, які під шумок війни займаються такою діяльністю, в моїх очах нічим не кращі звичайних мародерів із Мордору. Я б хотів бачити Свидовець незабудованим і диким. Велика кількість людей, які працювали у сфері охорони природи, пішли добровольцями на фронт. Зараз вони не можуть брати участь у захисті природи з обʼєктивних причин. І особливо цинічні покидьки під шумок війни використовують цю ситуацію, щоб максимально швидко збагатитись. Ми бачимо, як це відбувається в Карпатах, на прикладі Свидовця, на прикладі Боржави та інших «ласих шматочків». Це в принципі погано, а в контексті війни виглядає ще гірше. Мені хотілося б вірити, що ворог тільки там, на болотах Мордора, а тут у нас все добре, чесно і справедливо. Але складається враження, що ворог не тільки там... Тимур Бедернічек, еколог, учасник бойових дій

Коментувати на Facebook

Тимур Бедерничек дуже вдячні за інтерв'ю!

Які знання! Цінні дуже! Дякую, тобі, велика людино, що просвітлюєш люд темний. Хай береже Господь людей мудрих, які вміють зберегти найцінніше на Землі - Природу нашу, наш дім. Так, то не є люди, які в таку важку годину лихоліття, плюндрують землю нашу , як найлютіші вороги. Ми маємо Перемогти, щоб вберегти життя.

Дуже влучно написано 💓🇺🇦

Велика подяка Вам , Божої опіки і благословення.

Тимур,я все дуже рада коли бачу тебе в мережі.Скоріше б закінчилася ця клята війна і ти знову б займався своєю улюбленою справою.

Тимур Бедернічек - найкращий спеціаліст в Україні з динамічного грунтознавства, особливо, з впливу знелісення на стан грунту. Можливо перший залишив "гумус" в спокої, як чинник родючості грунту, а віддав пріоритет лабільній частині органіки, яка прямо зв'язана з рослинним покривом. Тому, так боляче сприймає його руйнування, внаслідок руйнівних будівництв. Успіхів !!!

На жаль, серед нашої влади багато ворогів народу((

я видел Карпатские горы 1980-х это толпы пеших туристов со всего СССР а в 90-х толпы туристов из стран СЭВ; совка нет проблем нет; дану??? теперь здесь украинцы хозяйничают и как! проблемы??? все кричит об этом!!! кто управляет горами - житель или новый владелец? где можно узнать кому принадлежит земля??? благо дарю

Ви підняли дуже важливу проблему - необхідність розширення категорій Приодно заповідного фонду України. - збереження еталонів різного типу грунтів.На цих територіях мають бути обмежені с/технології ,що можуть пиивести їх до деградації; - категорії по збереженню і відтворенню окремих видів ентомофауни,бджіл,типових ландшафтів... Взагалі необхідно відкрити наукову дискусію про удосконаленню класифікацї територій ПЗФ із врахуванням досвіду 30 річного періоду національної школи заповідної справи , відродження природних екосистем після екоциду рашистів.... Правда Міністерство за останні роки майже повністю знищило інституційні основи державного управління заповідною справою.В центральному апараті залишилось 3-5 спеціалістів.Тому ініціатива має бути за інтелектуальною елітою суспільства. НАН України залишається відповідальною за науковий супровід розвитку заповідної.справи. Потрібно не чекати зміни ,так званої екологічної "еліти" в Міндовкілля...

View more comments

1 тиждень тому
Free Svydovets

«Новий масштабний курорт «Бистриця» може суттєво повпливати на якість води в кранах франківців та надвірнянців. Бо найлегший спосіб позбавитися стоків з курорту – скинути їх у Бистрицю Надвірнянську. А саме з цієї річки «напувається» Івано-Франківськ», − ідеться в статті видання «Західний кур’єр».

За словами Петра Косюка, екскерівника івано-франківського управління житлово-комунального господарства, будівництво курорту в Бистриці може обернутися екологічною катастрофою: «Коли в Бистриці побудують курорт, він щоденно споживатиме води приблизно, як місто Надвірна: три тисячі кубометрів. Стільки ж буде і стоків. А це річка довжиною три кілометри, шириною і глибиною по одному метру, яка щодобово буде виливатися у Бистрицю Надвірнянську».

На думку Петра Косюка, навіть, якщо у селі Бистриця зведуть очисні споруди, це не вирішить проблеми. Перше місто, яке впаде під удар, буде Надвірна, другим – Івано-Франківськ.

Більше в статті за посиланням у коментарях.
... Дивитися більшеЗгорнути

«Новий масштабний курорт «Бистриця» може суттєво повпливати на якість води в кранах франківців та надвірнянців. Бо найлегший спосіб позбавитися стоків з курорту – скинути їх у Бистрицю Надвірнянську. А саме з цієї річки «напувається» Івано-Франківськ», − ідеться в статті видання «Західний кур’єр». За словами Петра Косюка, екскерівника івано-франківського управління житлово-комунального господарства, будівництво курорту в Бистриці може обернутися екологічною катастрофою: «Коли в Бистриці побудують курорт, він щоденно споживатиме води приблизно, як місто Надвірна: три тисячі кубометрів. Стільки ж буде і стоків. А це річка довжиною три кілометри, шириною і глибиною по одному метру, яка щодобово буде виливатися у Бистрицю Надвірнянську». На думку Петра Косюка, навіть, якщо у селі Бистриця зведуть очисні споруди, це не вирішить проблеми. Перше місто, яке впаде під удар, буде Надвірна, другим – Івано-Франківськ. Більше в статті за посиланням у коментарях.

Коментувати на Facebook

Прикарратці иають активно включатись до захисту наших гір від невиправданої забудови!

У звязку із критичністю доступу до водних ресурсів при зміні клімату, необхідно повністю заборонити будівництво будь-яких мега курортів на Вододільному Хребті, які суттєво матимуть вплив на використання води та доступ до неї у верхівях річок. Вихід - будівництво невеликих комплексів із аналізом впливу на використання води при формуванні мозаїчного ландшафту. Буковель не повинен повторитися більше. У іншому випадку великі та малі міста, часом і села будуть мати значні проблеми із водою. Вже не говоритиму про можливі ланцюгові наслідки у ландшафті від всихання деревостанів до зростання ерозійних процесів, власне це веде до зменшення туристичної привабливості території, відтік місцевого населення та стагнацію Тоді який зміст у цих туристичних комплексах?

Що то орда прорвалася на Захід України?Заагарбники.

Ну як можна боротись, як заборонити будівництво економічно безперспективне, ще й екологічно небезпечне..?!

А яка падлюка дає дозвіл на будівництво курорту в заповіднику от вам і корупція

View more comments

Показати більше