Острів біорізноманіття в Українських Карпатах. Тут проживає щонайменьше 93 рідкісні види тварин. Більш ніж половина льодовикових озер України знаходиться на Свідовецькому гірському масиві.
Дивовижна перлина закарпаття
ПЛАН БУДІВНИЦТВА ГІГАНТСЬКОГО КУРОРТУ ЗАГРОЖУЄ ДОВКІЛЛЮ
Ні зимовим олімпійським іграм в Україні!
Дерева не вміють кричати
Як несталість та беззаконня знищують ліси Українських Карпат
Звіт ініціативної групи “Free Svydovets” разом з швейцарською НУО Bruno Manser Fonds та Європейським кооперативом Лонго Май (Longo Maï). 2021 рік.
Територія гірського масиву Свидовець має вкрай важливе значення для збереження ландшафтного та біотичного різноманіття Карпат. Тут хочуть побудувати гірськолижний курорт з десятками готелів, банками, торговими центрами. Будівництво та функціонування такого комплексу можуть мати катастрофічні наслідки для довкілля.
Справа Свидовця
Підготовлено Фондом Бруно Мансера (Швейцарія),
спільно з європейським кооперативом “Лонго Май”
та ініціативою “Free Svydovets” (Україна).
Останні подіі
zaholovok.com.ua/sud-skasuvav-dokumenti-yaki-dozvolyali-budivnictvo-mega-kurortu-na-svidovci
Суд скасував документи, які дозволяли будівництво мега-курорту на Свидовці
zaholovok.com.ua
Закарпатський окружний адміністративний суд скасував розпорядження Тячівської та Рахівської РДА щодо затв...Чудова новина 👍
Дуже радісна новина!
Ура
А дерева туди по новій насаджують, бо вирубали вщент!
Гарна новина !
Приємна новина!!!
Прекрасно! Дякую Вам за вашу наполегливість 💙💛
Алілуйя
Дякую вам! Чудова робота.
Перша інстанція?
Це вже крапка? Чи ще може бути якась апеляція?
Тільки вирубок там шось дуже багато
Це вже крапка? Чи ще може бути якась апеляція?
Експерти ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” обстежили більше 570 га пралісів та квазіпралісів в Ясінянському лісгоспі та встановили, що через рубки у Довжанському лісництві вже втрачено більше 90 га ділянок таких пралісів та квазіпралісів (14% від спірних ділянок). ‼️
🌳В Карпатському регіоні, найбільше в Івано-Франківській та Закарпатській області, через значну протидію лісового господарства отримали офіційний природоохоронний статус “пралісової пам'ятки природи” приблизно лише четверта частина від встановлених експертами пралісових територій. Решта (а це десятки тисяч гектарів пралісів та старовікових лісів) знаходяться під загрозою вирубки.
Детальніше тут: www.facebook.com/104375604295175/posts/822467732485955/Значну частину із пралісових ділянок, які впродовж кількох років чекали офіційних документів про їх високу цінність - вирубали.
Ми неодноразово писали про загрозу для найцінніших лісів - пралісів, квазіпралісів та природних лісів, що були визначені експертами як пралісові пам'ятки, але досі не отримали офіційний захисний статус. Іноді документи для затвердження статусу пралісової пам'ятки лежать у владних кабінетах роками, а за цей час цінний ліс, якому сотні років, перетворюють на дрова. Саме це зараз відбувається із пралісами неподалік високогірного масиву Свидовець.
Експерти ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” обстежили більше 570 га пралісів та квазіпралісів в Ясінянському лісгоспі, зокрема, на території Довжанського, Чорнотисянського та Станиславського лісництв ДП “Ясінянське ЛМГ” із 664 га, які є у списку спірних ділянок по Ясінянському лісомисливському господарству, що потребували рішення комісії Мінприроди.
У ході польових обстежень наші експерти встановили, що через рубки у Довжанському лісництві вже втрачено більше 90 га ділянок таких пралісів та квазіпралісів (14% від спірних ділянок).
Йдеться про території, які були визначені групою національних експертів з питань лісового господарства ще у 2017-18 році. У цей час ДП “Ясінянське ЛМГ” заперечувало існування цінних лісів на їх території. Наказом Мінприроди №258 від 17.07.2019 року щодо визначення належності лісових ділянок до пралісів, квазіпралісів та природних лісів була організована виїзна комісія. Однак, комісію Міністерства не допустили на територію лісгоспу: близько 60 осіб, здебільшого мешканців с. Чорна Тиса заблокували дорогу. Формальним приводом стало те, що до складу комісії не було залучено представників місцевої громади. Проте, надалі виконком Чорнотисянської сільської ради так і не надав своїх представників до складу комісії для Мінприроди, що підтвердило факт незаконного блокування групою осіб роботи комісії з метою підтримки нелегальних рубок на території ДП “Ясінянське ЛМГ”.
Останні два роки цінні лісові території та громадськість чекали, поки буде скликана чергова офіційна комісія Міндовкілля, яка б мала визначити їх долю та закріпити за ними природоохоронний статус - пралісової пам'ятки природи.
Згідно із Методикою визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів, комісія впродовж місяця повинна була надати остаточний висновок щодо цінності цих лісових ділянок. Втім, цінний ліс так цього і не дочекався: через рубки (як суцільні, так і вибіркові, а також самовільні) близько 90 гектарів, які мали б бути збережені для наступних поколінь, були знищені.
“Згідно Методики визначення належності лісових територій до пралісів, квазіпралісів і природних лісів, до завершення розгляду спірного питання про належність ділянок до пралісів призупиняється здійснення заходів, що можуть вплинути на результати роботи комісії та підготовку повторного Висновку. На ці ділянки не повинні були видавати лісорубні квитки та інші дозвільні документи на проведення будь-яких лісогосподарських заходів. Це означає, що мали місце порушення чинної нормативно правової бази і зі сторони лісогосподарського підприємства, і зі сторони Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарств. Ці дії мають ознаки правопорушення згідно зі статтею 64 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду), ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання службовим становищем). У цьому випадку до відповідальності необхідно притягати як працівників держлісгоспу, так і працівників обласного управління лісового та мисливського господарства, а також з’ясувати, чому бездіяльним було Міністерство захисту довкілля” - каже юрист, заступник директора ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” Anatoliy Pavelko.
Лист та звіт про обстеження ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” направила у Міндовкілля. Сьогодні критично важливо припинити рубки та відновити діяльність комісії.
Додамо, що в Карпатському регіоні, найбільше в Івано-Франківській та Закарпатській області, через значну протидію лісового господарства отримали офіційний природоохоронний статус “пралісової пам'ятки природи” приблизно лише четверта частина від встановлених експертами пралісових територій. Решта (а це десятки тисяч гектарів пралісів та старовікових лісів) знаходяться під загрозою вирубки.
#ПрямуємоРазом #BSTproject
European Union in Ukraine Black Sea Trust for Regional Cooperation
Free Svydovets
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Знищують нашу державу
Environment People Law (EPL)/Екологія - Право - Людина (ЕПЛ) 16 лютого о 16:00 проведе онлайн дискусію "Сталий розвиток Карпат VS масштабні гірськолижні курорти Буковель та Свидовець".
Запрошуємо долучитися💚Запрошуємо долучитися до онлайн дискусії "Сталий розвиток Карпат VS масштабні гірськолижні курорти Буковель та Свидовець".
🔹 Коли? 16 лютого, 16:00.
🔹 Де? Zoom, онлайн-трансляція на ФБ-сторінці ЕПЛ
🔹 Учасники дискусії:
- Богдан Проць, к.б.н, директор ГО “Дунайсько-Карпатська Програма”;
- Катерина Полянська, к.г.н., екологиня МБО "Екологія-Право-Людина";
- Оксана Станкевич-Волосянчук, к.б.н., ГО "Екосфера";
- Юрій Сікун, голова ГО "Спілка підприємців курорту Драгобрат";
та інші.
🔹 Теми для обговорення:
- Карпати розбудовуються гірськолижними курортами та витягами. Як це впливає на стан довкілля, гірські екосистеми?
- Чи витримають природні екосистеми Карпати нові грандіозні плани покрити Свидовець витягами, дорожньою та готельною інфраструктурою?
- Чи загрожують плани з розбудови Карпат втратою біорізноманіття, природних територій?
- Чи принесуть такі масштабні проєкти вигоди для територіальних громад, яких втрат можуть зазнати місцеві жителі через забудову високогірних масивів, розбудову доріг та інфраструктури?
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety . Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».