Острів біорізноманіття в Українських Карпатах. Тут проживає щонайменьше 93 рідкісні види тварин. Більш ніж половина льодовикових озер України знаходиться на Свідовецькому гірському масиві.

Ця унікальна місцевість під загрозою. Існує проект будівництва мега курорту, який спотрворить, чи навіть знищить природу і краєвиди Свидовецького хребта. Вирубка лісів, забруднення і надмірне використання вод, втрата біорізноманіття. Вплив на довкілля також матиме руйнівні наслідки для місцевого населення через підвищений ризик повеней і руйнування джерел доходу.

Дивовижна перлина закарпаття

ПЛАН БУДІВНИЦТВА ГІГАНТСЬКОГО КУРОРТУ ЗАГРОЖУЄ ДОВКІЛЛЮ

0
відпочивальників
0 км
лижних трас
0
котеджів
0
ресторанів
0
підйомника
0
готелів

Компанія-власник курорту «Буковель» планує побудову гірськолижних курортів і на сусідніх із Свидовцем хребтах. Наприкінці 2022 року Поляницька сільрада ухвалила рішення про розробку документів для побудови курорту «Бистриця». Згідно з наявними картами, цей курорт має розташовуватися між хребтом Братківський та селом Бистриця (Івано-Франківська область). За планом, курорт «Бистриця» займатиме 1200 гектарів та розрахований на 20 000 відпочивальників одночасно.

Наприкінці 2022 року Усть-Чорнянська сільрада також погодилася з пропозицією власників курорту «Буковель» і почала розробку документів на інший курорт під назвою «Турбат». Його площа – 200 гектарів, сам курорт прийматиме до 5000 відпочивальників одночасно.

Незважаючи на повномасштабну війну, пов’язана з олігархом Коломойським компанія планує будувати не лише курорт «Свидовець», а й два інших курорти – «Бистриця» та «Турбат». Як свідчать карти, усі три курорти будуть з’єднані не лише один з одним, але й з чинним курортом «Буковель». Як наслідок, виникне курорт-монстр, площею як мінімум 2800 гектарів, розрахований одночасно на понад 65 000 відпочивальників (разом з курортом «Буковель»)! Для порівняння, це дві третини Ужгорода за площею та половина – за населенням.

У лютому 2023 року місцева влада лише розробляє земельну документацію на курорти «Бистриця» та «Турбат». Паралельно з цим, ми вивчаємо ситуацію та готуємося протидіяти новим апетитам олігархів.

Апетити ростуть: у 2022 стало відомо про плани інвестора побудувати ще 2 курорти

Великий земельний куш:як олігархи під час війни захоплюють останні дикі території Європи(pdf)

Ініціативна група «Free Svydovets», 2024 рік

Завантажити звіт (pdf)

Завантажити звіт англійською (pdf)

Свидовець 2023: боротьба за дику природу в умовах війни (pdf)

Ініціативна група «Free Svydovets», 2023 рік

Скачати резюме (pdf)

Скачати резюме англійською (pdf)

Медіа про Свидовець

“Ризик фінансових злочинів від побудови гірськолижного курорту “Свидовець” – високий” − Global Investigations Review (Завантажити англійською)

Збережемо Карпати –
Ні зимовим олімпійським іграм в Україні!

Дерева не вміють кричати

Дерева не вміють кричати

Як несталість та беззаконня знищують ліси Українських Карпат

Звіт ініціативної групи “Free Svydovets” разом з швейцарською НУО Bruno Manser Fonds та Європейським кооперативом Лонго Май (Longo Maï). 2021 рік.

скачати резюме (pdf)

Територія гірського масиву Свидовець має вкрай важливе значення для збереження ландшафтного та біотичного різноманіття Карпат. Тут хочуть побудувати гірськолижний курорт з десятками готелів, банками, торговими центрами. Будівництво та функціонування такого комплексу можуть мати катастрофічні наслідки для довкілля.

Open Book

Справа Свидовця

Підготовлено Фондом Бруно Мансера (Швейцарія),
спільно з європейським кооперативом “Лонго Май”
та ініціативою “Free Svydovets” (Україна).

Останні подіі

Comments Box SVG iconsUsed for the like, share, comment, and reaction icons
5 дні тому
Free Svydovets

Планування Закарпаття: зауваження щодо захисту природи залишили без належної відповіді

У реєстрі стратегічної екологічної оцінки оприлюднили відповіді інституту «Діпромісто» — розробника Схеми планування території Закарпатської області — на зауваження громадськості та органів влади. Зміст цих відповідей викликає серйозне занепокоєння: суттєві пропозиції щодо збереження природи та дотримання природоохоронного законодавства фактично не врахували.

👉Зокрема, розробник відхилив зауваження щодо пошуку альтернативних місць для вітрових і гідроелектростанцій поза межами територій Смарагдової мережі. Свою позицію він аргументує тим, що ці території нібито не мають належного законодавчого статусу, хоча, як наголошують природоохоронці, існує рішення Верховного Суду щодо їхньої належності до земель природоохоронного призначення. Не врахували й наукові матеріали про природну цінність територій, для яких пропонують створити нові або розширити наявні об'єкти природно-заповідного фонду😠

Окреме питання — навіщо Схема взагалі визначає місця можливого будівництва ВЕС і ГЕС, якщо, за поясненням розробника, остаточні рішення нібито ухвалюватимуться лише на наступних етапах оцінки впливу на довкілля. Такий підхід створює ризик, що затверджену Схему використовуватимуть як аргумент на користь майбутньої забудови, замість того щоб уже на етапі планування оцінити екологічні ризики та розглянути альтернативи.

☝️Стратегічна екологічна оцінка має допомагати запобігати шкоді довкіллю ще до затвердження планів і програм, а не бути формальною процедурою після ухвалення бажаних забудовниками рішень. Ми стежитимемо за подальшим розглядом Схеми планування території Закарпатської області та закликаємо врахувати природоохоронні зауваження до її затвердження. Особливо важливо, щоб планування розвитку Карпат відповідало не лише інтересам інвесторів, а й вимогам українського законодавства та європейським природоохоронним зобов'язанням.

Відповіді розробника «Діпромісто» — за посиланням у коментарях.
Дякуємо за аналітику Українська Природоох

Фото Екосфера
... Дивитися більшеЗгорнути

Планування Закарпаття: зауваження щодо захисту природи залишили без належної відповіді У реєстрі стратегічної екологічної оцінки оприлюднили відповіді інституту «Діпромісто» — розробника Схеми планування території Закарпатської області — на зауваження громадськості та органів влади. Зміст цих відповідей викликає серйозне занепокоєння: суттєві пропозиції щодо збереження природи та дотримання природоохоронного законодавства фактично не врахували. 👉Зокрема, розробник відхилив зауваження щодо пошуку альтернативних місць для вітрових і гідроелектростанцій поза межами територій Смарагдової мережі. Свою позицію він аргументує тим, що ці території нібито не мають належного законодавчого статусу, хоча, як наголошують природоохоронці, існує рішення Верховного Суду щодо їхньої належності до земель природоохоронного призначення. Не врахували й наукові матеріали про природну цінність територій, для яких пропонують створити нові або розширити наявні обєкти природно-заповідного фонду😠 Окреме питання — навіщо Схема взагалі визначає місця можливого будівництва ВЕС і ГЕС, якщо, за поясненням розробника, остаточні рішення нібито ухвалюватимуться лише на наступних етапах оцінки впливу на довкілля. Такий підхід створює ризик, що затверджену Схему використовуватимуть як аргумент на користь майбутньої забудови, замість того щоб уже на етапі планування оцінити екологічні ризики та розглянути альтернативи. ☝️Стратегічна екологічна оцінка має допомагати запобігати шкоді довкіллю ще до затвердження планів і програм, а не бути формальною процедурою після ухвалення бажаних забудовниками рішень. Ми стежитимемо за подальшим розглядом Схеми планування території Закарпатської області та закликаємо врахувати природоохоронні зауваження до її затвердження. Особливо важливо, щоб планування розвитку Карпат відповідало не лише інтересам інвесторів, а й вимогам українського законодавства та європейським природоохоронним зобовязанням. Відповіді розробника «Діпромісто» — за посиланням у коментарях. Дякуємо за аналітику Українська Природоохоронна Група - UNCG Фото Екосфера
1 тиждень тому
Free Svydovets

Єврокомісія знизила оцінку прогресу України в охороні довкілля😒

Єврокомісія знизила оцінку прогресу України у сфері довкілля та клімату: замість торішнього «доброго» прогресу цьогоріч він визначений як «певний». Серед причин — ослаблення адміністративної спроможності природоохоронного сектору, зокрема після об’єднання Міністерства захисту довкілля з Міністерством економіки. У звіті також ідеться про нестачу фахівців, слабкий екологічний контроль і проблеми із забезпеченням виконання природоохоронного законодавства.

Ці зауваження мають цілком конкретний вимір. Єврокомісія звернула увагу на будівельні проєкти, що загрожують природоохоронним територіям, і наголосила: не можна штучно розділяти один проєкт на частини, щоб уникнути оцінки його сукупного впливу на довкілля.

❗️Для Карпат це особливо актуально: під час будівництва вітроелектростанцій потрібно оцінювати не лише вплив самих турбін, а й доріг та ліній електропередач. Зокрема, це стосується полонини Руни, де під загрозою опинилися місця зростання червонокнижних видів.

Спільно з природоохоронними організаціями закликаємо уряд відновити окреме Міністерство захисту довкілля та посилити інституції, відповідальні за збереження природи. Адже євроінтеграція — це не лише ухвалення законів, а й здатність їх виконувати.

Як зазначає громадська оргназація Голка у своєму матеріалі, від рішень уряду та парламенту залежить, чи зможе Україна виправити зауваження Єврокомісії та забезпечити реальний захист природних територій.

Лінк на аналіз “зауважень” Єврокомісії - за посиланням🔗 surl.li/tcsfhd

Photo taken by Meteor2017, CC BY 2.5
... Дивитися більшеЗгорнути

Єврокомісія знизила оцінку прогресу України в охороні довкілля😒 Єврокомісія знизила оцінку прогресу України у сфері довкілля та клімату: замість торішнього «доброго» прогресу цьогоріч він визначений як «певний». Серед причин — ослаблення адміністративної спроможності природоохоронного сектору, зокрема після об’єднання Міністерства захисту довкілля з Міністерством економіки. У звіті також ідеться про нестачу фахівців, слабкий екологічний контроль і проблеми із забезпеченням виконання природоохоронного законодавства. Ці зауваження мають цілком конкретний вимір. Єврокомісія звернула увагу на будівельні проєкти, що загрожують природоохоронним територіям, і наголосила: не можна штучно розділяти один проєкт на частини, щоб уникнути оцінки його сукупного впливу на довкілля. ❗️Для Карпат це особливо актуально: під час будівництва вітроелектростанцій потрібно оцінювати не лише вплив самих турбін, а й доріг та ліній електропередач. Зокрема, це стосується полонини Руни, де під загрозою опинилися місця зростання червонокнижних видів. Спільно з природоохоронними організаціями закликаємо уряд відновити окреме Міністерство захисту довкілля та посилити інституції, відповідальні за збереження природи. Адже євроінтеграція — це не лише ухвалення законів, а й здатність їх виконувати. Як зазначає громадська оргназація Голка у своєму матеріалі, від рішень уряду та парламенту залежить, чи зможе Україна виправити зауваження Єврокомісії та забезпечити реальний захист природних територій. Лінк на аналіз “зауважень” Єврокомісії - за посиланням🔗 https://surl.li/tcsfhd Photo taken by Meteor2017, CC BY 2.5

Коментувати на Facebook

Лінк на аналіз “зауважень” Єврокомісії - за посиланням🔗 surl.li/tcsfhd

2 тижні тому
Free Svydovets

Екоінспекція знову “не побачила” порушень на полонині Руні

Українська Природоохоронна Група - UNCG отримала відповідь від Державної екологічної інспекції у Закарпатській області щодо ситуації на полонині Руні. Інспектори повідомили, що повторно відвідали територію разом із представником місцевої громади. Водночас представників громадськості, які неодноразово звертали увагу на порушення під час будівництва, до перевірки не залучили😳

За результатами виїзду інспекція не зафіксувала будівельних робіт — за збігом обставин, саме під час візиту їх не проводили😒

Не виявили й червонокнижних рослин, про які природоохоронці повідомляли у зверненні та які раніше фіксували разом із науковцями. Відсутність рослин інспектори пояснили завершенням вегетаційного періоду. Однак на Руні ростуть, зокрема, зелениця альпійська та баранець звичайний — вічнозелені представники родини плаунових, які залишаються помітними протягом року.

Ще один висновок інспекції, на який варто звернути увагу: якщо у висновку з оцінки впливу на довкілля забудовника зобов'язали зберігати червонокнижні види, то це нібито означає, що їх і справді зберігають. Проте сама наявність такої вимоги в документах не доводить, що її виконують на практиці.

Вважаємо таку перевірку формальністю і наголошуємо на необхідності спільного виїзду інспекторів із представниками громадськості❗️

Ми також неодноразово звертали увагу на проблеми забудови Руни. Без належного контролю та відкритої перевірки ситуації на місці відповіді інспекції аж ніяк не ознчають, що природні цінності полонини захищені.

Фото Environment People Law (EPL)/Екологія - Право - Людина (ЕПЛ)
... Дивитися більшеЗгорнути

Екоінспекція знову “не побачила” порушень на полонині Руні Українська Природоохоронна Група - UNCG отримала відповідь від Державної екологічної інспекції у Закарпатській області щодо ситуації на полонині Руні. Інспектори повідомили, що повторно відвідали територію разом із представником місцевої громади. Водночас представників громадськості, які неодноразово звертали увагу на порушення під час будівництва, до перевірки не залучили😳 За результатами виїзду інспекція не зафіксувала будівельних робіт — за збігом обставин, саме під час візиту їх не проводили😒 Не виявили й червонокнижних рослин, про які природоохоронці повідомляли у зверненні та які раніше фіксували разом із науковцями. Відсутність рослин інспектори пояснили завершенням вегетаційного періоду. Однак на Руні ростуть, зокрема, зелениця альпійська та баранець звичайний — вічнозелені представники родини плаунових, які залишаються помітними протягом року. Ще один висновок інспекції, на який варто звернути увагу: якщо у висновку з оцінки впливу на довкілля забудовника зобовязали зберігати червонокнижні види, то це нібито означає, що їх і справді зберігають. Проте сама наявність такої вимоги в документах не доводить, що її виконують на практиці. Вважаємо таку перевірку формальністю і наголошуємо на необхідності спільного виїзду інспекторів із представниками громадськості❗️ Ми також неодноразово звертали увагу на проблеми забудови Руни. Без належного контролю та відкритої перевірки ситуації на місці відповіді інспекції аж ніяк не ознчають, що природні цінності полонини захищені. Фото Environment People Law (EPL)/Екологія - Право - Людина (ЕПЛ)

Коментувати на Facebook

Чому не працює закон про червону книгу України??? Подати до суду на екологічну інспекцію Закарпаття.... А що кажуть інші правоохоронні органи???

Greenpeace Україна #ЗбережиКарпати!

Державної екологічної інспекції у Закарпатській області корумпована, а тому захищає порушників природоохоронного законодавства.

Похожі.

Це просто знущання

Куплені раби.

щодо правових питань стосовно землі, раджу звернутися до Земельного фонду України, консультації за телефоном 0674056955, або в особисті у фб.

Гидоти

Схеми... А зеленський кришує.

Державна екологічна інспекція України

View more comments

Показати більше