Острів біорізноманіття в Українських Карпатах. Тут проживає щонайменьше 93 рідкісні види тварин. Більш ніж половина льодовикових озер України знаходиться на Свідовецькому гірському масиві.
Дивовижна перлина закарпаття
ПЛАН БУДІВНИЦТВА ГІГАНТСЬКОГО КУРОРТУ ЗАГРОЖУЄ ДОВКІЛЛЮ
Компанія-власник курорту «Буковель» планує побудову гірськолижних курортів і на сусідніх із Свидовцем хребтах. Наприкінці 2022 року Поляницька сільрада ухвалила рішення про розробку документів для побудови курорту «Бистриця». Згідно з наявними картами, цей курорт має розташовуватися між хребтом Братківський та селом Бистриця (Івано-Франківська область). За планом, курорт «Бистриця» займатиме 1200 гектарів та розрахований на 20 000 відпочивальників одночасно.
Наприкінці 2022 року Усть-Чорнянська сільрада також погодилася з пропозицією власників курорту «Буковель» і почала розробку документів на інший курорт під назвою «Турбат». Його площа – 200 гектарів, сам курорт прийматиме до 5000 відпочивальників одночасно.
Незважаючи на повномасштабну війну, пов’язана з олігархом Коломойським компанія планує будувати не лише курорт «Свидовець», а й два інших курорти – «Бистриця» та «Турбат». Як свідчать карти, усі три курорти будуть з’єднані не лише один з одним, але й з чинним курортом «Буковель». Як наслідок, виникне курорт-монстр, площею як мінімум 2800 гектарів, розрахований одночасно на понад 65 000 відпочивальників (разом з курортом «Буковель»)! Для порівняння, це дві третини Ужгорода за площею та половина – за населенням.
У лютому 2023 року місцева влада лише розробляє земельну документацію на курорти «Бистриця» та «Турбат». Паралельно з цим, ми вивчаємо ситуацію та готуємося протидіяти новим апетитам олігархів.
Апетити ростуть: у 2022 стало відомо про плани інвестора побудувати ще 2 курорти
Документи, карти, рішення
Великий земельний куш:як олігархи під час війни захоплюють останні дикі території Європи(pdf)
Ініціативна група «Free Svydovets», 2024 рік
Свидовець 2023: боротьба за дику природу в умовах війни (pdf)
Медіа про Свидовець
“Ризик фінансових злочинів від побудови гірськолижного курорту “Свидовець” – високий” − Global Investigations Review (Завантажити англійською)
Збережемо Карпати –
Ні зимовим олімпійським іграм в Україні!
Дерева не вміють кричати
Як несталість та беззаконня знищують ліси Українських Карпат
Звіт ініціативної групи “Free Svydovets” разом з швейцарською НУО Bruno Manser Fonds та Європейським кооперативом Лонго Май (Longo Maï). 2021 рік.
Територія гірського масиву Свидовець має вкрай важливе значення для збереження ландшафтного та біотичного різноманіття Карпат. Тут хочуть побудувати гірськолижний курорт з десятками готелів, банками, торговими центрами. Будівництво та функціонування такого комплексу можуть мати катастрофічні наслідки для довкілля.
Справа Свидовця
Підготовлено Фондом Бруно Мансера (Швейцарія),
спільно з європейським кооперативом “Лонго Май”
та ініціативою “Free Svydovets” (Україна).
Останні подіі
Уже скоро цього красеня можна буде побачити на Свидовці!😍
У червні-липні особливо уважним мандрівникам може пощастити зустріти туруна мінливого – представника Червоної книги України, який, до того ж, перебуває під охороною Європейської оселищної директиви (директива визначає види тварин і рослин, збереження яких потребує спеціальних природоохоронних територій).
Цей жучок виростає до 3 см, але, незважаючи на невеличкий розмір, турун – справжній хижак. Загалом представники родини Турунів — це хижаки, які знищують багато шкідливих комах та їхніх личинок. Можливо, через це їхні щелепи завжди спрямовані вперед (не вниз) і добре помітні зверху? 🤔
Турун живе в Болгарії, Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині. В Україні, крім Свидовця, його можна зустріти у Бескидах, Ґорганах, Мармаросах, Чорногорі, на полонинах Красна, Боржава, Рівна. Хочете побачити жучка – вам до букових та ялинових лісів, до їхніх вологих закутків.
Нещодавно науковці спільно з ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” виявили жука в околицях озер Герашаска та Апшинець. Загалом, у межах Свидовця зареєстровано 13 видів червонокнижних членистоногих. Дані про види рослин і тварин, які трапляються на Свидовці, поки не є повними, утім, уже й зараз зрозуміло, що Свидовець – вразлива й унікальна територія.
Будете на Свидовці? Не знищуйте – зберігайте!🙏
Фото: dc.smnh.org/species/detail/species-797.html
Що робити з проєктами вітряків на Закарпатті?
Ми вже чимало писали про проєкти побудови вітропарків на Закарпатті. Шкідливі для природи, незаконні, по окремих з них ідуть суди, десь розпочалися/тривають акти вандалізму.
Що робити в цій ситуації? Говорить журналістка-розслідувачка Олена Мудра:
“Міндовкілля має зайняти державницьку позицію. Відносно охорони Смарагдової мережі, природно-заповідного фонду. Під час реалізації проектів з будівництва вітряків на Закарпатті я не бачу заходів і дій від міністерства. І це не лише моя думка, це думка моїх колег по екоруху у Закарпатській області. Ми не бачимо від Міндовкілля нічого, окрім мовчазної згоди на всі ці проекти.
Якщо згадати реакцію Міндовкілля щодо Боржави, вони говорили, що ці проекти не несуть загрози для Смарагдової мережі і самої полонини. Певно, вони не бачили, як ці проекти будуються, з якими порушеннями їх реалізовують. Адже жодна рекультивація не відновить верхів’я полонин, які треба “зрізати”. Усі полонини, окрім Руни, мають круті схили.
Їх просто доведеться зрізати. Тобто вони будуть знищені. Дуже важливо, щоб позиція Міндовкілля була і щоб вона відповідала інтересам держави, згідно взятих на себе міжнародних зобов'язань. Ніхто не проти вітряків, мова про те, де їх збираються побудувати. Карпати не мають платити за чиїсь амбіції”.
Фото Oleksa Yarys, CC BY-SA 4.0
Світлана Гринчук які дії збоку вашого міністерства будуть здійснюватися?
На Закарпатті у вузькій улоговині на схилах двох хребтів розкинулося мальовниче село Косівська Поляна 😍
Є дані, які говорять, що історія села сягає XIV ст., коли перші поселенці прийшли сюди з Косова, втікаючи від панщини та військової служби. Мандруючи через Карпати, вони натрапили на мальовничу галявину серед лісу, вирішили оселитися там і назвали нове поселення Косівська Поляна. Місцева річка отримала назву Кісва, а водоспад — Гук (топоніми подібні Косовських). Інші джерела говорять про XVII століття, мовляв, перші поселенці були з містечка Косів Івано-Франківської області, звідки й назва.
До нашого часу до Косівської Поляни приєдналося кілька присілків. Один з них – Банський – раніше мав статус села. Назва походить від бані-штольні, які були у цій місцевості. Сліди бань – глибокі ями – можна побачити й у наш час, і саме там, за переказами людей, добували золото, вапно та руду.
Інше село, яке також увійшло до складу Косівської Поляни, – Березово, про походження назви якого є цікава легенда. За легендою, перші поселенці побачили тут оточену березами і затоплену водою рівнину (ріка на своєму шляху натрапляла на скелі, тож уся вода затримувалася в долині). На честь берізок і охрестили місцевість. З часом рівнина осушилася, берези вирубали, а люди заселили цю територію.
У Косівській Поляні є багато туристичних місць – мінеральні джерела, іхтіологічний заказник «Кісва», сліди бань, де добували вапно, гора Кобила, Рахівський перевал, дерев’яна капличка кінця XIX ст. та навіть росте столітня секвоя. Завітайте!☺️
Автор фото MSha, CC BY-SA 3.0
Севоя росте в урочищі Банський.
еще Кобылецкая Поляна с горой Кобыла; это длиннющие 75 км отроги Свидовца тянущиеся с Севера Востока на Юг запад♥️🌿💪🦋🌸🌸🌸🌿🌿🌿🌝
А де росте секвоя?