Проблеми, пов'язані з водою

“Екологія країни – це інвестиція в майбутні покоління.”

Володимир Зеленський
Президент України

"

Оксана Станкевич-Волосянчук

відомий еколог Закарпаття

«Цей масив – це територія, з якої походять основні притоки Тиси. Тут є озера, болота і струмки, які відіграють надзвичайно важливу роль для гідрогеології Карпат. Ці вологі зони живляться водою від танення снігів та сильних опадів. Вони діють як водний резерв протягом року, що сильно знижує ймовірність катастрофічних повеней. Ці долини та вологі зони є дуже тендітними екосистемами, а надмірне втручання людини в цю систему матиме катастрофічні наслідки. Усі ці екосистеми є суттєвими для ендемічних видів Карпат.

Створення туристичної інфраструктури на цій території, руйнування лісів, будівництво мережі доріг та готелів з водозбірними каналізаційними каналами, безумовно, спровокують зміни в гідрологічному режимі. Тендітні екосистеми вже страждають від хаотичних місць для стоянки на берегах озер, заготівлі дров для відпочиваючих, забруднення води миючими засобами. Будівництво масштабного курорту, безсумнівно, збільшить кліматичні зміни, які ми вже відчуваємо. Якими будуть ці зміни? Катастрофічні повені, ерозія та зсуви ґрунту, зниження рівня води, забруднення води та посухи. Саме місцеві мешканці, а не туристи страждатимуть від такої еволюції». 

Повені

Свидовецький масив – це територія з одним з найвищих рівнів опадів в Україні – 1 400 мм на рік. Чимало річок, зокрема Апшинець, Кісва, Темний, Турбат і Звір беруть свій початок на Свидовці. Найвідоміша з них – Чорна Тиса – дає початок Тисі і впадає в Дунай. Через високий рівень опадів і круті схили Свидовця, басейн Чорної Тиси може затоплювати. Часті опади під час періоду інтенсивного танення снігів можуть призвести до стихійних лих, що стає ще більш небезпечним через триваючі суцільні рубки в області, які зменшують захисний потенціал лісів. Села, що знаходяться біля підніжжя масиву, за останні десятиліття неодноразово переживали повені. У 1998 році, масштабна повінь призвела до загибелі 8 людей і позбавила 43 000 осіб домівок. В селі Лопухово було зруйновано 33 будинки. У 2001 році сталась друга серйозна повінь, яка призвела до руйнування 33 000 будинків. Загальна сума збитків сягла 317 мільйонів гривень або приблизно 12 мільйонів доларів США.

Вирубка лісів на заплавах, осушення болотистих місцевостей, боліт і озер, які спостерігаються протягом останніх десятиліть, значно підвищують ризик повеней в регіоні і в низинній частині ріки Тиса, де вона впадає в угорську частину басейну Дунаю. Крім того, збереження цих лісів надзвичайно важливе для рідкісних видів рослин і тварин та їх оселищ в Українських Карпатах. Як стверджує Богдан Проць, експерт з екології Карпат, створення природоохоронної території, у поєднанні з розвитком екологічного туризму – єдиний спосіб ефективного зменшення загрози повеней на населених територіях.

Згідно нового дослідження М. Приходько (2017 р.), заходів щодо запобігання повеням, які зараз вживаються в області, недостатньо. Хоча повені на Закарпатті коштували державі 8 мільярдів гривень (приблизно 300 мільйонів доларів), для головних річок області, зокрема Тиси, досі не розробили ефективної системи управління повенями. Через це, низинним селам, таким як Лопухово і Чорна Тиса, загрожують лавини, селі і повені. Водночас, посилення ерозії ґрунтів, спричинене масовою вирубкою лісів, призводить до зменшення кількості води в селах.