Вирубка лісів
“Рано чи пізно, якщо гроші завжди стоятимуть на першому місці, поза всім іншим, ми прийдемо в точку в якій виявиться, що немає вже чим дихати, немає що пити… і для чого тоді всі ці бізнеси!?”
Олександр Положинський лідер гурту “Тартак”
Згідно останнього звіту Всесвітнього фонду дикої природи в Україні, навіть неприховані незаконні рубки стають дедалі більш серйозною проблемою – майже чверть всієї деревини Карпат – до мільйона кубічних метрів на рік – вирубується незаконно.29 Тут мова йде також про рубки без належних дозволів і рубки поза лісосікою. Порівняємо ці цифри з 4 мільйонами кубічних метрів офіційно заготовленої деревини і постійними заявами Держлісагентства про те, що кількість нелегально зрубаної деревини не перевищує 50 000 кубічних метрів на всій території України.
Офіційні дані, 14 тис. га лісів, які потрібно було б вирубати для створення масивного туристичного курорту, оприлюднені владою під час громадських слухань. Потім служби губернатора відмовилися від попередніх слів і пояснили, що була зроблена опечатка, і насправді лише 1400 га буде використано для реалізації проекту. Стосовно активістів з Лопухова та екологів, ця полеміка є смішною і призначена лише для того, щоб збити з пантелику людей. Напевно,що немає чітких архітектурних планів, які б дозволили зрозуміти масштаби майбутнього гірськолижного курорту. Супротивники переконані, що навіть якщо невелике будівництво буде дозволено, масив, врешті-решт, поділять на кілька частин і знищать.
Незлічені лісові чистки сприяють ерозії ґрунту. Щоб знизити витрати, рубки часто виконуються поблизу лісових доріг, оскільки взимку вантажівки не можуть підніматися на круті схили. Цей тип лісових рубок призводить до серйозних ерозій, знижує біорізноманіття та провокує зсуви ґрунту.
Персонал державного лісництва в Лопухові розпочав будівництво нової дороги через масив, щоб досягти серця майбутнього гірськолижного курорту та зв’язати Тячівський і Рахівський райони. Ми запросили місцевих журналістів, телеканалів та екологів прийти і побачити на місці, що заплановано. Це означало здійснення 5- годинного авто-підйому складним маршрутом. Запрошені були сильно вражені побаченим.
Покарання за нелегальну рубку лісу
"
За словами Андрія Пліги з WWF, незаконна рубка має величезний вплив на екологічне, соціальне та економічне становище країни.
Щоб зрозуміти сучасний стан лісопромислового комплексу в Україні, слід взяти до уваги наступні елементи:
- Майже всі ліси належать державі. Є деякі комунальні та приватні ліси, але в дуже незначній кількості.
- Державний комітет лісового господарства є центральним урядовим органом, відповідальним за лісове господарство. Цей комітет керує більшістю лісів в Україні.
- Середній вік українських лісів – 55 років. Старі ліси та первинні ліси зберігаються в природних заповідниках та в ізольованих гірських зонах. Доступ до цих лісів для лісопромислових підприємств є важким.
- Значна частина лісів була висаджена і потребує інтенсивної уваги.
Говорячи про нелегальні рубки, ми маємо на увазі:
- рубка лісу здійснюється без дозволу;
- фальшиві декларації про обсяг і вартість зрізаної деревини;
- рубка лісу здійснюється за межами авторизованої території;
- отримання дозволів завдяки корупційним процедурам;
- невиправдані санітарні рубки;
- незаконне використання лісів для будівництва або для видобутку сировини, що вимагають
чистки лісу.
Соціальні причини
У регіоні, де спостерігаються високий рівень безробіття та широкомасштабна бідність, певні незаконні рубки здійснюються на скромному рівні для потреб місцевих сімей. Ціна дров вважається занадто високою. Цей вид рубки рахується місцевою традицією.
Економічні причини
Правові та адміністративні причини
Боротьби з порушеннями лісового законодавства майже не існує. Порушення дуже рідко призводять до виконання судових рішень. Участь громадян та муніципалітетів у лісовому секторі є більш- менш символічною, тому що відсутня ефективна система, яка б сприяла поширенню інформації або організації процесів громадських консультацій.
В Україні існує невеликий рух активістів під назвою «Лісова Варта», який намагається відслідковувати та оприлюднювати інформацію про нелегальні рубки лісу. Члени руху роблять відповідні фотографії та складають детальні звіти. Вони організовують семінари, щоб навчитися розпізнавати нелегальні чистки лісу. Проте рух в Закарпатті не надто активний. Правдою є й те, що інформування про незаконні вирубки не мають жодного ефекту, така інформація стала настільки буденною, що навіть засоби масової інформації вже не повідомляють про таке.
Як війна впливає на ліси навколо Свидовця?
Курорт – не єдина загроза для дикої природи Свидовця. Навколишні ліси вже давно потерпають від несталих та незаконних рубок. У 2021 році Free Svydovets публікував велике дослідження діяльності двох державних лісгоспів у межах Свидовця, причетних до масштабних незаконних санітарних рубок, знищення пралісів, погроз активістам тощо.
У 2022-2023 роках, під час повномасштабної війни, ситуація не змінилася на краще. І навіть навпаки. Починаючи від початку повномасштабного російського вторгнення, українська влада неодноразово погіршувала ситуацію з охороною лісів.Наприклад, ще навесні 2022 року Верховна Рада України призупинила дію «сезону тиші» – законодавчої заборони на рубки в окремих лісах у весняний період розмноження тварин. Це рішення було мотивоване необхідністю «підвищити обороноздатність держави», хоча така аргументація не витримує жодної критики.
Інший приклад: на початку 2023 року Кабінет Міністрів України скасував обов’язковість біологічних досліджень при підготовці менеджмент-планів лісгоспів. Протягом 2022 року уряд також неодноразово намагався скасувати низку інших обмежень на рубки, однак екологічний рух успішно заблокував такі ініціативи.
Однією з найбільших проблем є відсутність доступу до лісів та до інформації про рубки. Протягом 2022-2023 року регіональні адміністрації неодноразово забороняли доступ громадян до лісів, у тому числі на Закарпатті. Відсутній або обмежений доступ і до інформації про дозволи на рубки та про заплановані санітарні рубки, хоча такі обмеження не відповідають законам та ніяк не впливають на обороноздатність держави.
У 2022-23 роках лісгоспи Свидовця – Брустурянський та Ясінянський – розробляли менеджмент-плани на найближчі 10 років. Згідно з законодавством, ці документи мають проходити громадське обговорення. Однак Ясінянський лісгосп, порушуючи закон, не опублікував проекти менеджмент-планів для обговорення. Аналогічна проблема з процедурою оцінки впливу на довкілля (ОВД). Участь громадськості в процедурі зараз обмежена – раніше публічні документи тепер необхідно отримувати офіційними запитами, відповіді на які часто немає. Тому тепер як рубки навколо Свидовця, так і проект курорту мають великий шанс пройти ОВД без жодної участі громадськості.
Усе це ускладнює можливість активістів відслідковувати рубки в найцінніших лісах Свидовця та успішно їм протидіяти. Найбільш прикро, що всі ці обмеження не лише не відповідають законодавству, а ще й не мають жодного практичного змісту в умовах війни.
Наприкінці 2022 року сталася ще одна важлива подія: новим директором Ясінянського державного лісгоспу (який тепер є філією державної компанії «Ліси України») став Василь Теличук. До 2020 року ця людина не один рік керувала Ясінянським лісгоспом. Саме під його керівництвом лісгосп проводив масштабні незаконні рубки, відповідальність за які так ніхто й не поніс. Ідеться й про санітарні рубки, і рубки в пралісах тощо. Новий-старий директор Ясінянського лісгоспу є також фігурантом корупційних скандалів: приміром, про дерибан землі на полонині Крачунєска. Василь Теличук також відомий організацією погроз активістам, блокуванням міністерської комісії з визначення пралісів тощо.
Повернення Василя Теличука на посаду відбулося завдяки рішенням керівництва лісової галузі (Держлісагентство) в рамках реформи лісового господарства. У рамках тої самої реформи директором іншого лісгоспу в межах Свидовця – Мокрянського – став Валерій Мурга – одіозний колишній головний лісівник Закарпаття, також причетний до низки корупційних скандалів та кримінальних справ за незаконні рубки.